* * *
Когда от всех ты отлучен,
Когда ты никому не нужен,
Когда несчастьем перегружен,
Когда бедою облачен,
Ты вспомни — есть еще слова,
Которые излечат раны,
И у тропы зыбучей встанут,
Как будто одолень-трава, —
Слова от Бога: «Кроток будь.
Терпи. В терпении спасение».
Не так всесильно потрясение,
И ветер бед не так упруг.
А тело не дано спасти,
Оно сгорит в огне неярком,
Когда червям земным - подарком,
Зола уместится в горсти.
Спасти бы душу — вот в чем смысл,
Не уронить ее под ноги.
Не надо забывать о Боге,
Терять не надо Неба высь.
* * *
Качает волны океан,
Изломом молний небо чертит...
И не вернулся Магеллан —
Не кончив путь, свернул в бессмертие…
Да, прежде чем ворваться в синь,
Как много нужно наклоняться,
Потратив пота, крови, сил,
Не раз застыть, не раз взорваться;
Ум закосневший раскачать,
Когда все щелочки закрыты...
Порой достаточно начать,
Чтоб быть людьми не позабытым.
СЛУЧАЙ В ДЕКАБРЕ
Зима. И ветер равнодушен —
Притих, ветвей не шелохнет,
И был несказанно воздушен
Их покоряющий полет.
Стоят красавцы молодые
Вдоль всей дороги — тополя,
От куржака они седые,
Слегка холодный тальк пыля.
Вот автокран за поворотом,
Стрела длиною с полверсты,
Дороги не хватило что-то,
И он пошел давить кусты,
Он тополей срубал верхушки,
И те звенели, как стекло,
Они стреляли, как хлопушки,
К земле их срубленных влекло.
Кран развернулся и вписался
В прямой фарватер полотна,
Но строй деревьев разорвался...
Душа кирпичная плотна —
Вину не чувствует водила —
Окурок дымный на губе.
Не только строй живой разбил он,
Проехал он и по тебе.
* * *
Солнце хлещет через край,
Запад снова в пламени...
Почему скажите страсть —
Не горение плавное?
Дым из труб стоит столбом,
Густ куржак на ветках...
Вечен юных чувств содом
Почему? Ответа мне.
ГРИБ-СКРИПУН
И грузди бывают разные:
Вот, например, скрипун:
Злющий он, мама ты родная! —
Хоть за версту плюнь —
Горечь незаурядная —
Враз потеряешь речь...
Надо же от грибоядных
Как-то себя уберечь.
ЗОВ И ВЫСТРЕЛ
Лось шел на зов своей подруги
Через болото прямиком.
А дух багульника упругий
С рождения был ему знаком.
Красавец вышел на поляну,
Сюда-то и стремился он...
Ружейный выстрел громом грянул,
И мрак упал со всех сторон.
И тишина, лес словно вымер,
Стекает на брусничник кровь.
И это не последний выстрел,
И это не последний зов.
* * *
Из зеленого гипюра
Май березкам дарит блузки,
Из-за речки торопливой
Раздается зов кукушки.
Жди касаток щебетание,
Соловья лихие трели.
Мы с тобою это знали,
Только весны пролетели.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
